Логопедична корекція. Коли слід звернутися за допомогою?
Коли дитині потрібні заняття з логопедом?
Шановні батьки! Вам варто обов'язково показати сина чи дочку логопеду, якщо помічаєте або тільки підозрюєте такі проблеми в дитини:
- у 1,5-3 роки спілкується жестами, «багато чого розуміє, але не хоче говорити»;
- нечітко вимовляє звуки чи їх спотворює, говорить у ніс, шепелявить;
- у 4 роки взагалі не підтримує бесіди;
- у старшому дошкільному віці (приблизно у віці 5 років) погано запам'ятовує слова;
- пропускає склади;
- заїкається, у неї порушені ритм і темп мови.
«Либа-лак-лука»... Зазвичай усім подобається слухати, як смішно та мило розмовляють маленькі діти, перекручуючи слова та неправильно вимовляючи звуки. Та далеко не всі задумуються, що ця дитяча забава згодом може перерости у серйозну дорослу проблему. Не виправлені в дитинстві дефекти мовлення у зрілому віці лікувати майже неможливо. Спочатку з дитини кепкують у школі, згодом це переростає у комплекс, людина починає боятись говорити взагалі. А всім відомо, що успіх оратора наполовину залежить від правильності його мовлення.
Якщо в дошкільному віці не «поставити»
дитині правильну вимову, то в школі вона
робитиме помилки у письмі та читанні.
Виправляти дефекти мови потрібно з дошкільного віку. Деякі батьки думають, що їхні діти «виговоряться» з часом. Це помилкове судження. Треба систематично працювати з малюком, щоб досягти позитивного результату.
Зазвичай перше запитання, яке ставлять мені батьки, як логопеду таке: «А скільки часу потрібно щоб все виправити? Нам довго до Вас ходити?». Скажу, Вам-шановні батьки, все залежить від Вас та Вашої дитини. Я не можу точно передбачити час. Для когось достатньо десять занять, а комусь потрібно і тридцять. На це впливають різні фактори. Наприклад, які звуки , якої групи дитина не вимовляє, чи це один звук чи кілька. А основне чи Ви і Ваша дитина має бажання це все виправити.
«Сюсюкатись» з дітьми не можна! Така неправильна розмова увійде у звичку малюка, а потім викорінити її дуже важко. Та найчастіше дитина не вимовляє один, два звуки. Це шиплячі, свистячі або сонорні. Крім того, вона не визнає цієї проблеми, адже сама своєї помилки не чує. Тут треба ретельно працювати, пояснити розміщення апарату мовлення дитини, продемонструвати вимову. Батькам, які виявили у дитини вади мови треба негайно звернутися до логопеда. Та навіть дуже частих занять з логопедом замало, якщо вдома дитину ніхто не виправляє і не контролює її розмови.
Отже, що ж таке «мова» та «мовлення»?
Мова -це система об'єктиво існуючих, соціально закріплених знаків, що співвідносить понятійний зміст і типове звучання, а також система правил їхнього застосування і співвідношення.
Мовлення -це психофізіологічний процес реалізації мови.
Мова є засобом спілкування, а мовлення - процесом спілкування.
У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається формується мовленнєва (лінгвістична) здатність.
Мовлення поділяється на два види:
- Зовнішнє мовлення:
- Діалогічне мовлення (емоційний контакт, жести, міміка, інтонація, тембр голосу);
- Репліка (заперечення, ствердження, коротка фраза);
- Монологічне мовлення (розповідь, оповідання, переказ);
- Писемне мовлення (графічно оформлене мовлення, організоване на основі буквенних зображень).
2. Внутрішнє мовлення:
- Думки;
- Внутрішні висловлювання;
- Побудова плану.
Етапи розвитку мовленнєвих навичок у дітей:
Домовленнєвий етап
На цьому етапі дитина вчиться спілкуватися з людьми навколо. Більшість дітей починає спілкуватися з батьками приблизно в однорічному віці. На цей час діти вже розуміють більшу частину того, що їм говорять батьки, і можуть висловлювати свої потреби, вказуючи на конкретний об'єкт.
(тобто, до 1р.ж. дитина вже говорить: мама, баба, тато, дай, на. Використовує вказівний жест, або бере за руку і веде).
Потрібно диференціювати коли дитина показує, коли дитина мовчки веде і що при цьому говорить(вокалізує).
У віці 1 року дитина вже вміє:
- Впізнавати членів сім'ї;
- Спостерігати за предметом, який рухається;
- Розрізняти за розміром два однакових предмети;
- Реагувати (здригатися) на різкі звуки;
- По різному реагувати на своє та чуже ім'я (у 7 міс. слух дитини досягає рівня точності слуху дорослої людини. Починає формуватися фонематичне сприйняття);
- На прохання «Дай...» знаходить потрібний предмет і дає його;
- Розуміє звернене мовлення ( тобто за словесною інструкцією виконує різні розучені дії).
2 рік життя
- Дитина починає чітко використовувати фразу (дай пити, хочу їсти, хочу ляльку).
- Розвивається уява, починає гратися з предметами і уявляти, придумувати.
- Використовує метод «спроби та помилки», активно досліджує предмети, іграшки.
- Орієнтується у трьох контрасних формах (круг, квадрат, трикутник) різних предметів.
- Самостійно їсть.
- Самостійно переступає через перешкоди.
Якщо до 2,5 р. елементарне фразове мовлення не сформувалося, то темп мовленнєвого розвитку відстає від норми.
У цьому віці дитина починає розмовляти з іграшками, домашніми тваринами.
3-4 рік життя
На цьому етапі можна виокремити певні показники, які свідчать про нормальний мовленнєвий розвиток дитини:
- Дитина швидко засвоює нові слова.
- Використовує іменники у множині, але може не правильно вживати форми дієслів.
- Трирічна дитина розмовляє досить зрозуміло і зв'язно.
Складає речення з чотирьох і більше слів.
Знає й розуміє дитячі вірші.
Правильно вживає займенники.
- Мовлення чотирирічної дитини цілком зрозуміле, іноді в ньому трапляються дрібні неточності.
У цьому віці дитина:
- Використовує довгі і складні речення,
- Може розповісти довгу історію, дотримуючись послідовності подій,
- Ставить багато запитань.
Мовлення дитини чітке і зрозуміле без зайвих помилок.
У цьому віці у дитини інтенсивно розвиваються фонематичні процеси і формування звуковимови.
5-6 рік життя
Показники розвитку мовлення на цьому етапі:
- У п'ятирічному віці дитина зазвичай формує речення граматично правильно, однак іноді припускаючись граматичних помилок.
- Наприкінці п'ятого року життя діти оволодівають контекстним мовленням, тобто здатні самі скласти оповідання, розповідь.
Тут можуть бути короткі затримки між словами, коли дитина висловлюється. У період паузи дитина шукає правильне слово для висловлювання.
- У шестирічному віці дитина правильно використовує займенники (він, вона), розуміє різницю між ними. А також, розуміє близько 13 тис. слів.
7-8 рік життя
- До семи річного віку дитина розуміє від 20 000 до 26 000 тис. слів і може розпізнавати помилки в мовленні інших.
- У восьмирічному віці діти роблять дуже мало граматичних помилок. Вони можуть вести повноцінний діалог з дорослим, дотримуватися складних інструкцій без повторень. Їм під силу читати тексти (відповідні їх віку), а також писати твори.
Вікові періоди виникнення звуків:
- 1-2 роки: а, о, е, п, б, м.
- 2-3 роки: і, и, й, у, ф, в, т, д, н, г, к, х.
- 3-5 років: с, з, ц, ж, ш, ч, щ.
- 5 років: л, р.
Особливості засвоєння словника:
- 3 міс.-1.4 роки: 4-5 слів.
- 1,6 року: 30 слів.
- 2 роки: 200 слів.
- 3-3.5 роки: 1 500 слів.
- До 6 років: 2 000- 3 000 тис. слів.
Як розвивати мовлення у дитини?
- Розмовляйте з дитиною
- Читайте дитині книжки.
- Як можна менше вмикайте телевізор, телефон, планшет.
- Ходіть на прогулянки.
- Показуйте позитивний приклад.
- Памятайте, що у вас з дитиною різні рівні розвитку мовлення.
- Підлаштовуйтеся під дитину.
- Говоріть і повторюйте.
- Вивчайте нові слова за допомогою книг та малюнків.
- Ставте дитині запитання.
- Співайте пісні й читайте вірші дитині.