Як поєднати дистанційне навчання з інклюзивним

Кожній дитині потрібен наставник, так і є. Для того, щоби дитина краще вчилася, щоби застосовувала і формувала вміння й навички для подальшого самостійного життя, їй потрібна в певний період допомога й підтримка. Цими наставниками часто стають вчителі, тому що краще розуміють потреби дитини, і вони можуть разом із нею створити неможливе. Пам'ятайте, будь ласка, про це і з цього починайте будувати ваші уроки.

ЩО ЗМІНИВ КАРАНТИН

Карантин вніс дуже багато змін у життя дітей з ООП, а саме:

• Зміни в режимі дня

Дітям тяжко сприймати їх, тому що вони звикли й були адаптовані до певного режиму дня. Постійний і сталий режим дня - для них це є безпека.

• Перехід до нової форми навчання

Змінилася форма навчання. Для багатьох дітей з ООП ця форма навчання є новою й незнайомою, незрозумілою. Вони не розуміють, що потрібно на онлайн-уроках сидіти і слухати вчителя або дивитися в екран монітора.

• Неможливість виходу на вулицю/ігровий майданчик

Через те, що не можна виходити на вулицю, пограти на ігровому майданчику, відвідувати басейн - а часто це було заспокоєнням для дитини з ООП - у неї змінюється й поведінка.

• Родина перебуває в одному просторі 24/7

Інколи дитина не може бачитися з близькими і значущими людьми. Це все теж змінює її поведінку.

• Перебування в емоційно-напруженій ситуації

Інколи дитина перебуває в емоційно-напруженій ситуації навіть удома, тому що дорослі хвилюються, бояться і змін у житті дитини, і карантину, бояться, щоби їхня дитина не заразилася. А діти з ООП дуже чітко відслідковують емоції й почуття від дорослих. Звісно, діти теж будуть тривожитися, будуть боятися, панікувати й емоційно вибухати.

• Буденність та однаковість днів
• Нерозуміння причин залишатися вдома

Здебільшого діти з ООП не розуміють причин залишатися вдома, чому не можна йти в школу, чому не можна зустрітися з друзями, побачити однолітків.

ПРИНЦИПИ І ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:

• Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп'ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.
• Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.
• Принцип індивідуального підходу. Обов'язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.
• Принцип пластичності. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі - це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.

Особливості дистанційного навчання:

• Перехід із прямої моделі навчання на тренерську. Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.
• Синхронне й асинхронне навчання. Синхронне навчання - коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне - коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
• Наочний матеріал - це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.
• Сталість навчання. Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.
• Насамперед безпека та здоров'я дитини з ООП. Діти з порушеннями зору, не можуть довго сидіти за онлайн-уроками й навчатися за комп'ютером. На це потрібно звертати увагу. Якщо дитина тривожиться, емоційно вибухає або агресує й не може впоратися із собою, не може проконтролювати свої емоції й почуття, то ми не можемо її змусити продовжити навчання. Ми будемо підбирати інші способи, як будемо її навчати.

ОКРЕМІ ЧИ СПІЛЬНІ УРОКИ

Інклюзивне навчання - це навчання для всіх дітей, про це потрібно пам'ятати. А також про те, що онлайн-уроки забезпечують дітям з ООП контакти і спілкування з іншими дітьми. Тобто онлайн-уроки є тою соціалізацією, яка була закладена в інклюзивне навчання.

У дистанційному навчанні батьки мають стати нашими партнерами. Тобто перша робота має відбутися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми з ООП. Адже інколи батьки стають каналом комунікації між учителем і учнем з ООП.

Також не забуваймо, що для дітей з інвалідність часто був "вічний карантин", коли вони сиділи вдома й не навчалися в школах (або навчалися за індивідуальною формою навчання). Тому зараз, коли настав справжній карантин, ми можемо говорити, що все ж таки діти з ООП мають навчатися разом з усіма. Їхнє право на освіту має забезпечуватись.

Здебільшого заняття проводять разом в одному інформаційному просторі, тому що кожній людині потрібна людина.

ЯК ВИЗНАЧИТИ НАВАНТАЖЕННЯ

Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:

• Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця. Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
• Рівень тривожності та емоційних спалахів. Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?
• Який емоційний стан за тиждень переважає: чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?
• Чи бере участь у дистанційному навчанні
• Поведінка дитини.
• Улюблена діяльність удома.

Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:

• Як вчити дитину (дистанційно, відправляти завдання та консультувати батьків, телефонувати батькам дітей з ООП). Чи будемо вчити дитину дистанційно, якщо є інтернет, ґаджети, якщо дитина може навчатися і вона не тривожиться. Якщо інтернету або ґаджетів немає, ми домовляємось командою про те, що будемо відправляти певні завдання батькам, обов'язково консультувати їх, як потрібно виконувати завдання, і залишатися з ними на зв'язку для того, щоби розуміти, чи виконують батьки наші рекомендації і як саме виконують. Можливо, інколи ми будемо телефонувати самій дитині якщо вона може з нами поспілкуватися. Або телефонувати батькам, щоби підтримувати їх, казати, що їм усе вдасться.
• Обов'язково потрібно визначити навантаження для дитини й розробити новий режим дня на тиждень. Цей режим дня потрібно разом із батьками візуалізувати із дитиною, тому що дитині легше сприймати саме візуальну інформацію. Так вона буде розуміти, що буде в понеділок, які будуть уроки у вівторок.
• Програма та теми, за якими мають працювати діти. Відправити індивідуальну програму розвитку й переглянуті теми, які будуть опрацьовані. Визначити ті теми, які будуть засвоюватися дітьми в період карантину.
• Консультації з батьками дитини з ООП. Треба визначити розклад консультацій, прописати його на тиждень.
• Як задавати домашнє завдання. Чи будемо його задавати? Усе це вирішує команда, адже діти різні й індивідуальний підхід до дітей теж різний.

Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона не може зробити, а також сильні сторони - що вона може зробити. Наприклад, у нас є учень, який не може сидіти біля комп'ютера, але може стоячи займатися 15 хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні сторони.

Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.

Приблизне навантаження для дітей з ООП:

1-2 класи - 1-2 онлайн-уроки на день;

3-4 класи - 2-3 онлайн-уроки на день;

5-9 класи - 4-5 уроків на день;

+ відеозаняття та домашні завдання з батьками.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ

• Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до спільної діяльності.
• Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості кожної дитини.
• Створити презентацію для візуальної підтримки в засвоєнні матеріалу.
• Підібрати онлайн-інструменти для закріплення навчального матеріалу.
• Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.
• Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або алгоритм.
• Домашні завдання.
• Найголовніше - турбуйтеся про себе. Від вас залежить, як будуть сприймати дистанційне навчання батьки, як вони будуть вірити у свою дитину, як вони будуть виконувати з нею всі домашні завдання, підтримувати її, сидіти поруч на онлайн-уроках.
• Пам'ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання: "Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?".
• Пам'ятайте, що вчитель - це наставник не тільки для учня, у період карантину вчитель є наставником для всієї сім'ї.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Рекомендації батькам дітей з ООП:

• Спокійний емоційний стан. Часто батьки свій тривожний стан віддають дітям з ООП, тому ми, як учителі, маємо підтримати батьків, щоби вони натомість підтримали дітей з ООП.
• Допомога та підтримка дитини з ООП.
• Допомога з онлайн- та офлайн-заняттями. Є діти з ООП, які будуть сидіти самостійно і виконувати завдання, але здебільшого самостійно не можуть, їм потрібна допомога дорослого. Тож потрібно знайти момент, коли батьки можуть сісти поруч із дитиною й допомогти виконати завдання.
• Підготовка матеріалів та наочності на уроки. Вчителі попередньо погоджують матеріали й наочність, які необхідні на онлайн-уроці, і батьки все це готують.
• Батьки є каналом комунікації між учителем і дитиною з ООП та між дитиною з ООП і іншими дітьми в класі. Важливо, щоби батьки стали нашими партнерами в навчанні. Вчителям потрібно витратити більше часу, щоби налагодити співпрацю з батьками. Але це потрібно зробити, адже безпосередньо батьки вдома поруч із дитиною й можуть їй допомогти.

Як налагодити співпрацю з батьками:

• Підтримуйте батьків.
• Мотивуйте до спільного навчання з дітьми.
• Пояснюйте важливість навчання дитини в онлайн-форматі. Багато батьків не розуміють, що дитина зможе вчитися на онлайн-уроках, вони навіть у це не вірять - потрібно їм дати цю віру.
• Зробіть опитувальник для батьків щодо труднощів, з якими вони стикнулися під час карантину, та командно опрацюйте його.
• Спілкуйтеся з батьками телефоном, вони є каналом комунікації між вами та дитиною.
• Записуйте свій монолог для дитини та відправляйте батькам. Батьки, наприклад, не можуть мотивувати дитину сісти за навчання. Якщо ж батьки матимуть відео, на якому вчитель говорить, що "тобі все вдасться, "сядь, будь ласка, за комп'ютером, ми зараз будемо починати з тобою займатися", "тобі потрібно буде мене слухати, відповідати на запитання", - дитина зрозуміє, що не тільки батьки вимагають від дитини навчатися, але є й інші дорослі, які її спонукають і мотивують до навчання.
• Не змушуйте батьків і не говоріть про те, що вони мусять навчати дитину. Батьки не вчилися в педагогічних університетах, вони не розуміють, як потрібно вчити дитину, тому спонукайте їх до спільного навчання, пояснюйте важливість.
• Будуйте стосунки з батьками, нехай вони будуть доброзичливими.

Пам'ятайте, що кожен із батьків перебуває на певній стадії горювання. Коли батьки народили дитину з інвалідністю, то вони отримали психологічну травму. Тож часто в батьків опускаються руки, вони не вірять у силу дитини, вони в депресивному стані, заперечують онлайн-навчання. З карантином усі ці стани загострилися і, звісно, батькам потрібна ваші підтримка, віра, впевненість у тому, що нам вдасться, якщо ми будемо працювати командою.

ЩО РОБИТИ ПСИХОЛОГУ

Батьків можуть підтримувати шкільні психологи. Було б чудово, якщо б психолог узяв на себе індивідуальні консультації з батьками. Психолог може продовжувати індивідуальні онлайн-заняття з дітьми, може спілкуватися з дітьми телефоном, а також проводити консультації для вчителів.

Ми, учителі, теж можемо тривожитися, панікувати, і нам теж інколи потрібна теж порада психолога. Тому звертайтеся до психолога про індивідуальні онлайн-консультації або робіть, наприклад, наприкінці кожного тижня супервізійні онлайн-зустрічі, коли ви будете зустрічатись і обговорювати всі ті емоції, почуття, які у вас виникли.

РЕКОМЕНДАЦІЇ АСИСТЕНТАМ УЧИТЕЛЯ І ДИТИНИ

• Допомога та підтримка батькам дитини з ООП: попередні консультації, допомога під час виконання домашнього завдання й онлайн-занять.
• Командна робота з учителем під час підготовки до занять.
• Запис офлайн-занять (відеозанять) для всіх дітей.
• Спостереження за роботою дітей та подальший аналіз їхньої роботи.
• Модератор онлайн-занять. Наприклад, у ZOOM-конференції необхідна людина, яка буде підключати всіх до відеоконференції, вимикати мікрофони, коли говорить учитель, або вмикати мікрофон тільки тій дитині, яка буде зараз відповідати. Модератором може бути і вчитель, вони можуть мінятися, але працювати, знову ж таки, у команді.
• Консультації батьків щодо методів та прийомів роботи. Батьки якихось прийомів можуть не знати, потрібно допомогти їм дізнатися.
• Ведення документації: індивідуальної картки на дитину, індивідуальної програми розвитку.
• Адаптація завдань для дитини з ООП разом з учителем. Тому що командою працювати краще.

Інколи в класах є тьютор, який сидить поруч із дитиною. Рекомендації тьютору дитини:

• Бере участь в онлайн-уроках, допомагає регулювати навчальний процес та підтримує батьків.
• Мотивує дитину жетонами чи картками, дає візуальні підказки.
• Слідкує за годинами та виставляє візуальну підказку з хвилинами, які залишилися на занятті.
• Спілкується з батьками, спостерігає, аналізує діяльність.
• Комунікує з учителем та іншими членами мультидисциплінарної команди.

ПОЯСНЮЄМО, ЩО ТАКЕ КОРОНАВІРУС І ПАНДЕМІЯ

Я вже говорила, що дітям з ООП складно пристосуватися до нового режиму дня, місяця, тижня, і їм не зрозумілі такі абстрактні поняття, як "коронавірус", "епідемія", "надзвичайна ситуація". Тому важливо, щоби ви, як учителі, проводили заняття, які будуть пояснювати дітям, що зараз карантин, що відбувається в країні. Ці пояснення й уроки мають стати систематичними. Тобто, це не може бути один раз на початку карантину і все.

• Урок-флешмоб "Це важливо". Там є багато відеоматеріалів, мультфільмів, книг, щоб учителі могли пояснити, що таке карантин і коронавірус. В уроці є навіть алгоритм із заспокоєнням дитини.
• Постійне включення в заняття елементів інтерактивних завдань, пов'язаних із тривогою, страхом зараження, правилами захисту, особистою гігієною та вивченням нових понять: "епідемія", "коронавірус", "медична маска", "надзвичайна ситуація".
• Техніки для заспокоєння дітей. Вчіть цього дітей, щоби вони могли самі заспокоюватися.

Дуже важливим є алгоритм навчання одягання медичної маски. До нас звернулася мама про те, вони з дитиною з важкою формою аутизму не можуть вийти на вулицю, тому що та не вдягає медичну маску. Ми розробили алгоритм і десь за два тижні дитина вийшла в масці і пробула в ній 10 хвилин. Для нас це була велика перемога. Що потрібно робити:

1. Розповідь про медичні маски та їхні різновиди, показ масок.

2. Розглядання фотографій людей у масках, відео та мультфільмів.

3. Ігри з масками, малювання масок, носіння масок.

4. Запис у режим дня "одягання медичної маски".

5. Одягання масок на уроках, вправи з масками. Одягаємо маски та виконуємо певні дії: рахуємо, співаємо, малюємо, танцюємо. Одягаємо маску й рахуємо до 10-ти. Коли дитина бачить, що вчителі й діти одягають маски, у неї почалася імітація і вона теж почала її одягати.

6. Виготовляємо маски власними руками та малюємо коранавірус, потрібно візуализувати його, бо це абстрактне поняття для дітей з особливими потребами.

ВИДИ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:

1. Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.

2. Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.

3. З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.

Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.

Підтримка дитини може бути різною:

• Фізична підтримка - повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не може, їй потрібна допомога, - це буде часткова допомога, бо малювати вона може. Повна підтримка - якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати малювати разом із нею.
• Вербальна підтримка - повна чи часткова. Може бути похвала від батьків, інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.
• Підказки - жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до карантину.
• Візуальний стимул - картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові слова.
• Моделювання - демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його треба моделювати візуально - або намалювати, або представити у вигляді схеми.
• Маніпуляція символами - розташування об'єктів у визначеному порядку. Можна маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде після.

ІНШІ КОРИСНІ НАВЧАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ

• Таймери

Наприклад, батьки можуть завантажити в телефон Play Timer і виставити час: коли заняття завершується, звучить сигнал і дитина точно знає, що заняття закінчено. Можна скористатися кухонним таймером або намалювати годинник зі стрілочками й показувати дитині, скільки часу залишилося.

• Годинник, розроблений для дітей з аутизмом (у правому верхньому куті)

Якщо виставляється 40 хвилин заняття, червоне коло поступово зменшується, коли закінчується час лунає звук. Діти з аутизмом деколи самостійно починають виставляти таймер на цьому годиннику, тому що їм так легше зорієнтуватися в часі і просторі.

• Візуальні дошки з розкладом

Вони мають бути в кожної дитини з ООП. Коли ви командою опрацюєте навантаження й розклад, який має бути, обов'язково візуалізуйте його. Може бути цей розклад у діях. Наприклад, є урок, на якому буде використано 10 завдань. Ці 10 завдань формуються в цифри, біля кожної виставляється певна картинка. Коли перше завдання виконано, дитина знімає одиничку та картинку й так далі. Особливо це добре працює для дітей із порушеннями інтелекту і для дітей з аутизмом.

Є індивідуальні візуальні дошки розкладу для дітей з аутизмом, дитина сама вже зможе зробити цей розклад, щоби не хвилюватися і знати, що буде далі. Можна скласти тижневий розклад або на день - що буде зранку, що вдень, що ввечері й за що можна похвалити.

• "Термометр класу".

Він використовується наприкінці тижня: учитель дає опитувальник батькам і дітям. Якщо дитина може заповнити самостійно, вона заповнює, якщо ні - то разом із батьками. У ньому виставляється оцінка, де 0 - ніколи, 1 - рідко, 2 - часто, 3 - дуже часто. Потрібно відповісти на запитання, наприклад:

1. Я активно беру участь у дистанційному навчанні.
2. Я відчуваю себе безпечно в умовах карантину.
3. У мене є друзі, і я спілкуюсь із ними дистанційно.
4. Мені потрібна допомога й підтримка батьків.
5. Я розумію, що уроки відбуваються онлайн (за комп'ютером).
6. Вдома в мене є всі умови, щоби вчитися і відпочивати.
7. Мені подобається вчитися на відстані.
8. Я знаю, за що мені ставлять оцінку.
9. Я слухаю вчителя.
10. Я знаю, що відбувається в країні.

Коли такий "термометр" заповнить кожен учень, то вчитель буде розуміти, на що треба звернути увагу, щоби побудувати наступне заняття.

• Зворотний зв'язок:

1. Електронні журнали та щоденники з допомогою інструментів Google. Вчителі пишуть у щоденниках рекомендації, вони доступні одразу й педагогам, і батькам, і вчителям.
2. Опитувальник про дистанційне навчання. Батьки заповнюють, чи сподобалося заняття, на що потрібно звернути увагу.
3. Телефонні дзвінки, особливо тим, у кого немає інтернету. Це телефонні дзвінки, щоби розуміти ситуацію в сім'ї.
4. Виконання тестових завдань. Дітям з ООП теж потрібно давати такі тестові завдання. І, звісно, спиратися на батьків і бути впевненими, що вони є партнерами кожної дитини й не виконують тести замість дитини. Якщо таке відбулося - проходимо ще одну роботу, щоби батьки дали можливість дитині самостійно подумати й відповісти.

ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Їх складає команда, і вони мають бути:

• Зменшені за обсягом. Вони мають бути зменшені для когось, а для якоїсь дитини навпаки, домашні завдання стануть елементом систематичного режиму дня, коли вона буде знати, що їй робити, куди себе діти.
• Індивідуальні для кожної дитини. Ми не можемо однакові завдання задавати дітям без інвалідності й дітям з інвалідністю. Ми маємо спиратися на сильні сторони дитини.
• Прості у виконанні. Відштовхуючись від сильних сторін дітей давати такі завдання, які будуть простими у виконанні, які можуть пояснити навіть батьки.
• Пов'язані з домашнім середовищем. Наприклад, рахувати можна дитячі іграшки, ложки, виделки, перекладати їх - тобто все, що є в дитини під рукою.
• З інструкцією для батьків. Як потрібно зробити домашнє завдання (навіть алгоритм виконання), як пояснити дитині.
• З унаочненням, різними електронними матеріалами та ресурсами. Тобто приклад, як виконується завдання, і тоді за аналогією батьки можуть виконати виконати завдання зі своїми дітьми.
• Партнерство з батьками учнів = перевірка домашнього завдання. Якщо ми будемо впевнені на 100%, що батьки роблять не замість дітей, а разом із ними, тоді домашнє завдання буде ефективно виконаним. Тому обов'язково спирайтеся на батьків і партнерство з ними.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

- Чи обов'язково вчительці бути в кадрі, чи достатньо голосу за кадром?

Комусь з учнів потрібно побачити знайоме обличчя і знайомі окуляри, як у мене, а комусь потрібно почутитільки голос. Пробуйте, дивіться, як дитина активніше реагує - коли голос за кадром, чи ще є і ваша картинка.

Якщо дитина з ООП навчається за індивідуальним навчальним планом із деяких предметів, і контент завдань дуже відрізняється від контенту загальноосвітніх програм, чи доречно асистенту проводити окремі онлайн-заняття з учнем?

Усе індивідуально, але я б радила не виключати дитину з ООП на індивідуальні онлайн-заняття разом з асистентом вчителя, а давати їй ті завдання, які вона може осилити разом із дітьми без інвалідності. Тобто, коли вчитель разом з асистентом вчителя готуються до онлайн-уроку, вони знають, що є дитина з ООП, яка не зможе якесь із завдань зробити, їй потрібно заздалегідь через батьків передати ті завдання, які вона зможе осилити. І вчителю обов'язково озвучувати це на онлайн-уроці.

- У якій формі проводити корекційно-розвиткові заняття з дитиною з ООП, якщо вона не сприймає онлайн-заняття чи офлайн-заняття, і чи поводити їх взагалі? У дитини аутизм, інтелектуальні порушення й порушення мовлення.

Я за те, щоби проводити корекційно-розвиткові заняття з дитиною з ООП, навіть яка має комплексні порушення розвитку. Є діти, які не розуміють, що відбувається, але монітор ввімкнний і онлайн-урок продовжується, а дитина може перші заняття просто ходити поруч, заглядати в монітор, закривати монітор, може виходити в іншу кімнату, потім повертатись. Батьки, особливо дітей із комплексними порушеннями, підтримують і допомагають. У нас однією з умов до батьків для дистанційного навчання є те, що батьки мають бути поруч із дитиною.

Заняття я пропоную починати з того, що подобається дитині. Наприклад, їй подобається малювати, то спробуйте спочатку встановити з нею комунікацію через онлайн. Дитині справді потрібен час, щоб адаптуватися до онлайн-уроків, до того, що з нею буде говорити вчитель, який є фотографією на екрані. Але для того, щоби не втрачати час, давайте знання батькам, нехай батьки виконують корекційно-розвиткові заняття з дитиною для того, щоби вона не втрачала інтересу до занять і не втрачала знань, які в неї вже були.

- Тривалість дистанційного уроку має залишатися сталою чи скороченою до 20 хвилин?

Ми проводимо по 30-40 хвилин. Але все залежить від того, чи втомилася дитина, чи їй потрібно перепочити. Деякі діти в нас відключаються раніше, якщо не можуть перебувати цілий урок. Деякі діти можуть і 30-40 хвилин пробути. Але пам'ятайте про безпеку дитини, про її здоров'я: найперше завдання - не нашкодити здоров'ю дитини.

"Нова українська школа"

Титульне фото: автор - Wavebreakmedia, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція Міжнародного фонду "Відродження" може не збігатися з думкою автора.